Жінки астрономи

На восьме беоезня вирішила згадати жінок, котрі залишили свій слід в астрономічній науці.

Найдавніша згадка про жінку – астронома відноситься до XVII століття : дружина знаменитого Гевелія не тільки допомагала чоловікові у його роботах, але вела самостійні спостереження, майстерно вправляючись з громіздкими вимірювальними приладами тієї епохи.

Ян Гевелій з дружиною

Взагалі в ту пору жінка, котра хотіла займатись наукою повинна була стати подругою та супутницею вченого, а то і взагалі ділитись з ним своїми відкриттями. Тому що довгий час вважалось, що наука не для жінок. І всяку працю написану жінкою відразу відкидали, як не досконалу, навіть не прочитавши її. Тому і не дивно, що наступна наша героїня також працювала поряд із вченим чоловічої статі.

Марія фон – Левен, приятелька геніального Кеплера , що прославилася , як чудова вичислителька. Вона зробила чимало розрахунків для Кеплера.

Ніколь – Рейн Лепот, перша французька фінка – математик : вона вирахувала орбіту комети Галлея і передбачила момент її повернення. Щоб дати уявлення про неймовірних труднощах подібної роботи, зауважимо лише, що обчислення тривали без перерви шість місяців!

Її сучасницею була герцогиня Луїза фон – Гота, також чудова спостерігачка . У 1798 році її стараннями був скликаний перший астрономічний з’їзд.

Герцогиня Луїза фон Гота

Кароліна Гершель , – сестра знаменитого Вільяма Гершеля , самостійно внесла лепту в скарбницю астрономії : вона відкрила більше 8 комет і кілька інших цікавих об’єктів. Але, звичайно, слава її гасне в тому сліпуче – яскравому ореолі , яким оточений її брат. По смерті Вільяма вона ще чверть століття продовжувала працювати на користь улюбленої науки і померла в глибокій старості.

Кароліна Гершель

Жінки не лише роблять відкриття та обчислення. Вони часто служать тим зарядним пристроєм, котрий змушує чоловіків працювати натхненно та наполегливо. Асаф Холл, американський астроном , навряд чи відкрив би супутники Марса, якщо б йому не допомогла його дружина. «Я зовсім вже було хотів залишити безуспішні пошуки, – розповідає він, – якби не вагомі міркування, виставлені моєю дружиною : вони-то і примушували мене продовжувати пошуки ».

Ім’я Софії Ковалевської, професора математики в Стокгольмському університеті, має бути відомо кожній людині, що має справу із математичною наукою. Ковалевська знаменита головним чином роботами в області чистої математики , але присвячувала своє обдарування також і астрономії: їй належить велика робота про кільцях Сатурна.

Софія Ковалевська

Особливо багато жінок – служительок Уранії працюють в Америці. В даний час при Гарвардському університеті є чудово обладнана обсерваторія, в якій працюють виключно жінки. 25 спостерігачок щодня фотографують ділянки неба в систематичному порядку, щоб потім перераховувати зірки, визначати координати і вносити їх в каталог. Це дуже важлива, але зате і вкрай виснажлива праця, на яку здатні лише жінки з їх терплячістю та наполегливістю.

Сесілія Пейн (1900 – 1979). Перша жінка, яка отримала звання професора і очолила кафедру в Гарвардському університеті. Побудувала першу шкалу температур, визначила хімічний склад зоряних атмосфер; дійшла висновку, що відносний вміст елементів у більшості зірок однаковий і не відрізняється від спостережуваного на Сонці.

Енні Кеннон за 40 років роботи провела велику роботу по каталогізації зірок.  Виконала класифікацію всіх зірок, що містяться в «Каталозі Генрі Дрейпера» (т. 91-99 «Гарвардський анналів»), в «Продовженні каталога Генрі Дрейпера», а також зірок у зонах Єльського каталогу та каталогу, складеного в обсерваторії на мисі Доброї Надії. Всього Кеннон класифікувала спектри близько 350 000 зірок.

Генрієтта Лівітт (1868 – 1921). ” Перенесла важку хворобу , через яку вона стала практично глуха … Лівітт відкрила більше 2400 змінних зірок … Вивчення цефеїд привело її до відкриття залежності між періодом зміни блиску і світністю зірки, що згодом допомогло астрономам у вимірі відстаней як у нашій Галактиці , так і за її межами ” .

Серед жінок – астрономів є і наші землячки.

Мотря Василівна Братійчук – професор, кандидат фізико-математичних наук. Брала участь в міжнародних програмах спостережень штучних супутників Землі, член Міжнародного астрономічного союзу, засновник та науковий керівник Лабораторії космічних досліджень Ужгородського національного університету. За внесок в розвиток астрономічної науки малій планеті № 3372 було надано ім’я Братійчук.

Мотря Братійчук

Варто згадати про Наталію Сергіївну Самойлову – Яхонтову. Народилась вона на Україні, а науковою діяльністю займалась в Росії. Коло її наукових досліджень  стосується методів обчислення планетних та кометних орбіт, удосконалення методів таких обчислень та застосування цих методів для визначення руху астероїдів.

Н.С. Самойлова – Яхонтова

Віра Федорівна Газе займалась вивченням спектроскопії зір та вивченням дифузних туманностей. Співавтор «Атласу дифузних газових туманностей»

Віра Федорівна Газе

В історії астрономічної науки чимало славних жінок – дослідниць. На сторінках цього блогу є окрема стаття про Олену Іванівну Казимірчак _ Полонську. Про деяких жінок згадали тут.  Нехай це буде гарною відзнакою до жіночого дня.

Уранія

 

 

 

 

 

 

 

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: