Author Archive: Юревич Валентина Миколаївна

Зоряні каталоги

Коли дивитись на зоряне небо, ми бачимо міріади зір, як ви думаєте, чи хтось спробував їх порахувати? Питання на перший погляд дивне, однак виявляється, що зорі все ж таки пораховані і не лише зорі.

Всі вивчені об’єкти астрономи заносять у спеціальні каталоги. Одним з найвідоміших серед астрономів-любителів є каталог Шарля Месьє (1730-1817). В цьому каталозі дано опис 109 об’єктів: яскравих туманностей, зоряних скупчень і галактик. Зокрема галактика в сузір’ї Андромеди (Туманніть Андромеди) має в цьому каталозі номер 31. Тому записують М31(Месьє31). Цей каталог легко можна знайти у мережі. Особисто мені подобаються фотографії об’єктів викладені на сайті NASA . Такий собі каталогізований фотоальбомчик. А таблиця з описом є наприклад тут http://galspace.spb.ru/indvop.file/6.html . На сайті Київського клубу любителів  астрономії  знайшла посилання на каталог із картами створений одним із учасників форуму гарна річ для тих, хто хоче самостійно досліджувати небо. А  доповнення дозволяє швидко знайти сторінку із потрібним об’єктом.

В цьому каталозі поряд із нумерацією Месьє дано нумерація за “Новим генеральним каталогом туманностей і зоряних скупчень”

Цей каталог також досить часто використовують. Він був складений у 1888 році англійським астрономом Й.Дрейєром (1852-1926). Згадана галактика Андромеди в цьому каталозі має номер 224 і записується NGC224.

Пізніше до цього каталогу були видані доповнення ІС I(1895р.) та ІС II(1908р.). Всього в ньому описано 13 000 об’єктів.

Існують також окремі каталоги квазарів і пульсарів, галактик, цефеїдів. Зокрема для квазарів і пульсарів використовують нумерацію за Третім  Кембриджським каталогом (3С).

А серед новинок можна згадати каталог позасонячних планет на сайті присвяченому цим планетам.

Для тих кому хочеться чогось простішого ось такий інтерактивний ресурс  http://spacegid.com/media/exoplanets/index.html .

Advertisements

Місячне затемнення

Відео прямої трансляції

Місячне затемнення 27 липня 2018 року

27 липня цього року ми станемо свідками найтривалішого місячного затемнення. Розпочнеться воно о 21 годині і триватиме більше 4 години. Із них фаза повного затемнення триватиме 1 годину 43 хвилини. Отож побачити його зможуть всі бажаючі. В нас найкращі умови будуть у східних областях.

Це інформація про затемнення у місті Львів (найближче до нас). Інформація із сайту https://www.timeanddate.com

Але поряд із цим буде відбуватись ще одна визначна подія. Це велике протистояння Марса. Відстань між землею та Марсом буде менша за 60 мільйонів кілометрів. Така подія відбувається з інтервалом 15 – 17 років. останній раз велике протистояння було 2003 року.

 

Зображення з https://giphy.com/

Посадка на комету

В 2004 році в космічний простір був запущений апарат “Розетта” з метою дослідження комети Чурюмова – Герасименко. Я про це вже писала, коли відбулась довгоочікувана подія: космічний апарат опустився на поверхню комети(запис “День комети”). Почалась нова ера в досліджені цих цікавих мешканців космічного простору. А оце знайшла цікаве відео поширене Європейським космічним агентством, ESA. відео було змонтоване із зображень переданих камерами “Розетти” під час її зближення з кометою.

Хто хоче дізнатись більше ось посилання:

https://www.youtube.com/user/ESA/videos

 

Екзопланети

 

Порівняно недавно ми лише могли здогадуватись про існування планет навколо інших зірок. Але нині це вже реальність. Астрономи навчились виявляти планетні системи біля далеких зірок та розраховувати їх розміри. Називають такі планети – екзопланети (напевно від “екзотична планета”). Про одну з таких системи розповідає відео, яке я знайшла на сайті NASA.

 

Краса та безмежність Всесвіту

Мандрівка Марсом

Марсоход  Curiosity вже тривалий час працює на поверхні  сусідньої планети. За цей час на Землю було передано чимало знімків поверхні  червоної планети. У жовтні 2017 року , коли на Марсі був ясний сонячний день було зроблено велика кількість якісних знімків у місцевості , що носить назву хребет Віри Рубін. На цих фотографіях також видно гори Шарпа і кратер Гейла.

Розташування марсоходу на планеті видно із цієї карти:

карта з відси: http://v-kosmose.com/3d-karta-poverhnosti-marsa-ot-gugl/

Карта Марса із розташуванням дослідницьких апаратів.

Карта взята тут: http://v-kosmose.com/3d-karta-poverhnosti-marsa-ot-gugl/

Фахівці NASA  виконали обробку фотографій, відредагували їх таким чином, щоб кольори виглядали так само як і на Землі в ясний сонячний день. Потім із цих фотографій склеїли панорамне відео. Отож ми можемо здійснити віртуальну мандрівку на цю планету.

 

Мрійники та реалісти

Частина 2

Реалісти

Вчені -мрійники теоретично обгрунтували моживості космічних польотів. А от втілювали їхні мрії в життя реалісти. Інженери котрі почали будувати перші ракети спочатку про космос і не думали. як це часто бувало і історії новітні ідеї першими почали використовувати військові і не з мирною метою.

Отже про реалістів, про тих хто не лише робив теоретичні розрахунки, але і проводив запуски ракет і вивчав їх на практиці.

За кордоном відзначився уродженець Румунії, німець за національністю, Герман Оберт, який у своїй головній праці, що вийшла у Мюнхені в 1923 році, незалежно від К.Ціолковського, розглянув основні питання освоєння космосу – від конструювання багатоступінчастих ракет до можливих реакцій людського організму на умови космічних польотів. Він єдиний серед засновників теоретичної космонавтики дожив до глибокої старості (помер у 1989 р.) і став свідком перших серйозних перемог людства в освоєнні космосу.

Американський вчений Роберт Годдард в 1923 році почав конструювати рідинний ракетний двигун і в 1925 році створив перший прототип. 16 березня 1926року він здійснив 0апуск першої рідкопаливної ракети, як пальне в ній використовувався бензин та кисень. Цікаво що Ціолковський не був знайомий із роботами Годдарда, однак в своїх розрахунках він ішов тим самим шляхом, хоч і залишився ввідомим в історії космонавтики як видатний теоретик.

Роботи Ціолковського та Годдарда продовжили інші. В Москві був створений в 1933 році Реактивний інститут і в ньому були завершені початі раніше роботи по створенню нової зброї – реактивних снарядів, установки для запуску яких солдати любовно назвали «Катюшами».

17 серпня 1933 року в СРСР була запущена ракета «ГІРД 9», котру вважають першою радянською зенітною ракетою.

Найбільших успіхів у розробці ракетної техніки в 30 – 40 роки ХХ ст. досягли німецькі конструктори. В Німеччині було створене Німецьке товариство міжпланетних сполучень. З грудня 1932 року там працює Вернер фон Браун. Він разом із Вальтером Дорнбергом. Вони першими створили потужні ракетні двигуни, які дозволили розпочати будівництво важких ракет з великою дальністю польоту. Під час Другої світової війни німці обстрілювали Англію першими у світі балістичними ракетами V-2 і навіть намагалися створити ракету, здатну досягти Америки. У жовтні 1942 року було здійснено перший вдалий політ ракети А – 4, більш відомої під іменем «ФАУ-2».  Вернер фон Браун мав під своїм керівництвом велику команду інженерів, основні складові цих ракет збирали в’язні концентраційних таборів, однак головним мозковим центром цього проекту був він.

Після війни більша частина німецьких ракетних розробок разом з їх конструкторами на чолі з Вернером фон Брауном опинилася у США. У подальшому вони зіграли провідну роль у розвитку американської космонавтики, зокрема в реалізації польоту людини на Місяць.

До піонерів ракетно-космічної техніки належить і видатний українець Валентин Глушко. Народився 2 вересня 1908 р. в Одесі. Космонавтикою почав цікавитися ще з 13- річного віку, а з 15-річного уже листувався з К. Ціолковським. А ще через рік Глушко публікує свої науково-популярні та наукові статті з космонавтики. Працював в Газодинамічній лабораторії в місті над Невою, розробляв ракетні двигуни та ракети на рід­кому паливі. Був Генеральним конструктором з 1974 р. в реактивно-науково-дослідному інституті (особливе КБ). Він створив перший у світі електротермічний ракетний двигун, перші в СРСР рідинні ракетні двигуни, рідинні ракети ГЛА, двигуни на ракетах-носіях «Восток», «Космос», «Протон».

В цей же час в Радянському Союзі ракетобудуванням займався С.П.Корольов. Корольов Сергій Павлович, видатний радянський учений і конструктор, академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці. Під його керівництвом створені балістичні й географічні ракети, перші ШСЗ, супутники різноманітного призначення («Електрон», «Молния-1», «Космос», «Зонд» і т. ін., космічні кораблі «Восток», «Восход»). У 1933 році Московська гру-па, якою керував тоді ще нікому не відомий Сергій Корольов, вдало запустила перші радянські ракети з рідинними двигунами.

В 1957 році в СРСР під керівництвом Сергія Павловича Корольова була створена перша в світі міжконтинентальна балістична ракета Р-7. З робіт Корольова почалася ера практичної космонавтики.

 

 

Мрійники та реалісти

Частина 1

Мрійники

Тривалий час вчені лише висловлювали думки про можливість польотів людини, але їх ідеї залишались лише мріями і поступово забувались . У  XVII столітті жив священик Онорато Фарбі, людина освічена і не позбавлена літературного дару. В 1646 році він написав «Трактат про фізику деяких видів руху». В ньому він пише: «Коли сконструювати посудину великої ємності у вигляді труби і в пустити в неї велику кількість стисненого повітря, яке буде виходити поштовхами, то отримаємо таку піднімальну силу, що полетить не лише сама труба, але і достатньо великий вантаж, що буде на ній.

В XIX столітті ідею запуску ракет запропонував талановитий український винахідник Микола Іванович Кибальчич, який прожив усього 28 років, але встиг зробити багато. Народився М. І. Кибальчич в 1853 р. у родині священика в містечку Короп на Чернігівщині. Приїхавши до Петербурга, поринає в революційне життя і водночас займається наукою. Бомбою, виготовленою за власною технологією Кибальчича, було вбито царя Олександра II. Перебуваючи в камері смертника, він використовував кожну годину, кожну хвилину, щоб завершити своє проектування апарата для польоту в космос. Він мріяв дати людству проект космічного корабля. Своєму адвокату в тюремній камері він передав проект, в якому чітко і просто були викладені принципи реактивної тяги польоту на ракеті.

Історія розвитку космонавтики і ракетної техніки знає чимало імен, але основоположником наукової космонавтики вважається великий російський вчений Костянтин Едуардович Ціолковський. Він є автором фундаментальних наукових розробок з теорії руху ракет, багатьох важливих відкриттів у аеродинаміці, ракетній техніці й теорії міжпланетних сполучень.

К. Ціолковський народився у 1857 р., у Рязанській губернії. Учився самостійно, 1879 р. в Москві склав екстерном екзамени на звання вчителя і з 1880 р. працював учителем арифметики, геометрії і фізики в Боровському училищі Калузької губернії. Ціолковський побудував першу в Росії аеродинамічну трубу, розробив теорію руху складених ракет двох типів: з послідовним і паралельним з’єднанням ракет. Він є основоположником теорії міжпланетних сполучень, перший вивчив питання про ракету і висловив ідею про створення позаземних ситуацій. Майже все життя він відчував насмішки над своїм захопленням, його називали великим мрійником.

І ще одна постать в космічній епопеї, яка репрезентує українців: Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) – гідний син славетної Полтавщини. За багато років до польотів людини на Місяць зробив відповідні обчислення, якими 1969 року скористалися американці, відправляючи своїх астронавтів на Місяць. Двадцять років він прожив під чужим ім’ям, так склались обставини. Народився Олександр Шаргей 21 червня 1897 р. у Полтаві. У 19 років закінчив Полтавську гімназію і вступив до Петроградського політехнічного інституту, а потім до юнкерського училища. Тут він продовжує теоретичну працю про польоти, закінчує свій перший рукопис про космічні польоти, в якому обґрунтовує спосіб подолання земного тяжіння ракетою з триступеневим реактивним двигуном і виводить формулу руху цієї ракети. Над питанням міжпланетних сполучень він працював багато років.

Ще у 1928 році він у своїй книзі “Завоювання міжпланетних просторів” виклав основи усього на чому базується сьогоднішня космонавтика – починаючи від основного рівняння польоту ракети, закінчуючи ідеєю використання гравітаційного поля небесних тіл для руху космічних кораблів.

На сьогодні майже усі його розробки успішно використані на практиці. Найбільш відомою з них став розрахунок пілотованого польоту на Місяць, який американці поклали в основу своєї місячної програми.

Його життя – це суцільний калейдоскоп незгод, поневірянь, крутих поворотів, драматичних подій. Однак космічна тематика залишалася для нього головною. Загинув він у лютому 1942 року від час оборони Москви.

Не всім відомо, що практично втілював ідеї Ю. Кондратюка про міжпланетні польоти ще один з видатних українців — Михайло Яримович (народився 13 жовтня 1933 р. на Українському Підляшші (тепер Польща). У1964 р. саме він був відповідальним у СІЛА за створення космічних кораблів системи «Аполлон», а з 1965 р. його призначили технічним директором для проектування орбітальної лабораторії, з якої можна було здійснити політ на Місяць. Отож ідеї мрійників почали втілювати в життя реалісти. Та про них у наступній розповіді.

Яким був Марс в часи юності

NASA показало, яким міг бути Марс 4 мільярди років тому

На офіційному сайті NASA опубліковано анімаційний ролик, що демонструє можливий краєвид Марса 4 мільярди років тому, коли планета була ще молода і мала густу атмосферу

4 мільярди років тому планета була молода і мала густу атмосферу.

Фільм створено вченими Goddard Space Flight Center, повідомляє Huffington Post.

Автори ролика грунтувалися на останніх відкриттях марсохода Curiosity і інших спостереженнях марсіанської природи.

Вони припускають, що атмосфера планети була досить щільною, щоб зберегти тепло для формування океанів. Таким чином, в анімації присутні вид марсіанського озера, хмар і кам’янистих долин.

В кінці фільму вчені продемонстрували реальні види сучасного Марса, зняті марсоходом Curiosity, щоб глядачі могли побачити, як змінювалася Червона планета протягом тисячоліть.

Деталі тут:

http://www.unian.ua/world/852698-nasa-pokazalo-yakim-mig-buti-mars-4-milyardi-rokiv-tomu-video.html