Category Archives: Сонячна система

До землі підлітає комета

Наша планета знаходиться напередодні визначної події. До Сонця підлітає комета Віртанена (46P/Wirtanen). Її відкрив американський астроном Карл Альвар Віртанен в січні 1948 року. Ця комета короткоперіодична, отож ми можемо спостерігати її кожні 5 років. Хоч комета не велика за розмірами (всього 1,2 кілометра в діаметрі) проте має досить яскравий та розкішний хвіст, тому на небі її легко побачити.

Вже 11 грудня комета пройде найближчу до Сонця точку і почне наближатись до Землі.

16 грудня комета наблизиться до нашої планети на рекордно близьку відстань – 11,5 млн км. Отож різдвяні свята пройдуть під знаком комети. Спостерігати її можна буде кілька тижнів. 23 грудня комету можна буде побачити біля зорі Капелла в сузір’ї Візничого.

Сузір’я Візничого

Італійський астроном Роландо Лігустрі на своїй сторінці у Фейсбук опублікував фотографію комети.

 Отож будемо спостерігати за цією зеленою красунею. котру астрономи назвали кометою року.

Advertisements

Магнітні бурі

Сонце відіграє дуже важливу роль в нашому житті. Наше світило це джерело тепла, без Сонця не було б  фотосинтезу, не було б життя. Сонце впливає на погоду. А погода впливає на наш настрій. Власне про те як впливає Сонце на наше здоров’я і поговоримо.

Активність Сонця змінюється досить регулярно і з певною періодичністю. Найбільш відомий сонячний цикл триває 11 – 12 років. В цей період активність Сонця досягаю то максимуму то мінімуму. В період максимуму сонячної активності збільшується кількість спалахів на Сонці. Після таких спалахів і викидів плазми в навколишній простір зростає швидкість і потужність сонячного вітру.

Solar-cycle-data

Три періоди Сонячної активності (джерело зображення)

Магнітне поле планет (у тому числі Землі) служить захистом від сонячного вітру, але частина заряджених часток здатне проникати усередину магнітосфери Землі. Це відбувається в основному у високих широтах, де маються дві так називані лійки: одна в Північному, інша в Південному півкулях. Взаємодія цих заряджених часток з атомами і молекулами атмосферних газів викликає світіння, що називається північним сяйвом.

2275385

Полярне сяйво (фото взято тут )

Північне сяйво це досить красиво. Але збурення в магнітному полі Землі мають і негативні наслідки. Мова йде про магнітні бурі.

Фізично магнітні бурі, викликані підвищеною активністю Сонця, можуть вплинути як на наше власне самопочуття, психологію (через вплив на нейрони головного мозку), так і викликати серйозні наслідки як, наприклад, для багатьох електричних приладів, так і на ріст рослин.  Поведінка Сонця часто робить сильний вплив на геологічні процеси Землі. Наша залежність від поведінки Сонця величезна.

Негативного впливу дії магнітних бур схильні за різними даними від 50 до 70% населення всього світу. Причому, початок такої стресової реакції у конкретної людини при різних бурях може зміщуватися на різний час. У когось реакція виникає за 1-2 дні до геомагнітного збурення, коли відбуваються спалахи на сонці, хтось починає погано себе почувати в пік магнітної бурі, у деяких нездужання проявляється тільки через якийсь час після неї.

Практично всі сучасні пристрої , котрі використовують люди можуть піддаватись впливу магнітних бурь. Глохнуть радіо сигнали, виходять з ладу пристрої навігації, зникає зв’язок, руйнуються енергосистеми.

Сонячна активність збільшує і потужність ультрафіолетового випромінювання. В невеликих дозах воно корисне, а от великі дози ультрафіолету несуть смерть. Від цього нас захищає озоновий шар, однак останнім часом його стан викликає тривогу. Тому людству напевно слід більше задуматись про збереження навколишнього середовища і уникати чинників, що негативно впливають на озоновий шар.

Сонечко може бути ласкавим, але може бути і грізним. Отож слід враховувати негативні прояви сонячної активності. Щоб зберегти своє здоров’я варто не планувати в періоди магнітних бурь справ, що потребують серйозного психологічного навантаження, уникати стресових ситуацій.

Місячне затемнення

Відео прямої трансляції

Місячне затемнення 27 липня 2018 року

27 липня цього року ми станемо свідками найтривалішого місячного затемнення. Розпочнеться воно о 21 годині і триватиме більше 4 години. Із них фаза повного затемнення триватиме 1 годину 43 хвилини. Отож побачити його зможуть всі бажаючі. В нас найкращі умови будуть у східних областях.

Це інформація про затемнення у місті Львів (найближче до нас). Інформація із сайту https://www.timeanddate.com

Але поряд із цим буде відбуватись ще одна визначна подія. Це велике протистояння Марса. Відстань між землею та Марсом буде менша за 60 мільйонів кілометрів. Така подія відбувається з інтервалом 15 – 17 років. останній раз велике протистояння було 2003 року.

 

Зображення з https://giphy.com/

Посадка на комету

В 2004 році в космічний простір був запущений апарат “Розетта” з метою дослідження комети Чурюмова – Герасименко. Я про це вже писала, коли відбулась довгоочікувана подія: космічний апарат опустився на поверхню комети(запис “День комети”). Почалась нова ера в досліджені цих цікавих мешканців космічного простору. А оце знайшла цікаве відео поширене Європейським космічним агентством, ESA. відео було змонтоване із зображень переданих камерами “Розетти” під час її зближення з кометою.

Хто хоче дізнатись більше ось посилання:

https://www.youtube.com/user/ESA/videos

 

Мандрівка Марсом

Марсоход  Curiosity вже тривалий час працює на поверхні  сусідньої планети. За цей час на Землю було передано чимало знімків поверхні  червоної планети. У жовтні 2017 року , коли на Марсі був ясний сонячний день було зроблено велика кількість якісних знімків у місцевості , що носить назву хребет Віри Рубін. На цих фотографіях також видно гори Шарпа і кратер Гейла.

Розташування марсоходу на планеті видно із цієї карти:

карта з відси: http://v-kosmose.com/3d-karta-poverhnosti-marsa-ot-gugl/

Карта Марса із розташуванням дослідницьких апаратів.

Карта взята тут: http://v-kosmose.com/3d-karta-poverhnosti-marsa-ot-gugl/

Фахівці NASA  виконали обробку фотографій, відредагували їх таким чином, щоб кольори виглядали так само як і на Землі в ясний сонячний день. Потім із цих фотографій склеїли панорамне відео. Отож ми можемо здійснити віртуальну мандрівку на цю планету.

 

Яким був Марс в часи юності

NASA показало, яким міг бути Марс 4 мільярди років тому

На офіційному сайті NASA опубліковано анімаційний ролик, що демонструє можливий краєвид Марса 4 мільярди років тому, коли планета була ще молода і мала густу атмосферу

4 мільярди років тому планета була молода і мала густу атмосферу.

Фільм створено вченими Goddard Space Flight Center, повідомляє Huffington Post.

Автори ролика грунтувалися на останніх відкриттях марсохода Curiosity і інших спостереженнях марсіанської природи.

Вони припускають, що атмосфера планети була досить щільною, щоб зберегти тепло для формування океанів. Таким чином, в анімації присутні вид марсіанського озера, хмар і кам’янистих долин.

В кінці фільму вчені продемонстрували реальні види сучасного Марса, зняті марсоходом Curiosity, щоб глядачі могли побачити, як змінювалася Червона планета протягом тисячоліть.

Деталі тут:

http://www.unian.ua/world/852698-nasa-pokazalo-yakim-mig-buti-mars-4-milyardi-rokiv-tomu-video.html

Зорепади

Наближається серпень. Цей місяць славиться своїми зорепадами, котрі оспівують поети. Чому ж на небі в окремі періоди можна побачити велику кількість “падаючих зірок”, а в інші їх майже не видно?

Поява на небі значної кількості “падаючих зірок” пов’язана із кометами. Коли комета наближається до Землі то під дією Сонячного тепла із брили льоду із води, метану та інших газів із вмороженими в нього невеликими шматками камінців та піщинок, вона перетворюється в велику яскраву кулю із хвостом. Лід перетворюється у газ. Цей газ утворює голову комети та її хвіст. Ось такою розкішною красунею комета пролітає біля Сонця. Але краса потребує жертв. Кожен раз, коли комета наближається до нашого світила, вона втрачає частину своєї речовини у просторі та стає все меншою. Зрештою під час чергового зближення із Сонцем настає “смерть” комети, вона розпадається на дрібні шматочки , які були в льоді з якого вона складалась.

Через деякий час ці часточки потрапляють в поле тяжіння Землі та поринають в нашу атмосферу. Ось тоді ми спостерігаємо явище котре називають метеорним потоком. Скупчення метеорних частинок не змінює своє положення тому і спостерігати такі потоки можна в певні часові проміжки. Можливо не всі такі метеорні потоки пов’язані із кометами, однак найбільш відомі з них мають кометне походження.

Серпневий потік Персеїди можна спостерігати із 18.07 по 20.08, максимум 13.08. Сама назва говорить, що погляд слід спрямувати на сузір’я Персея.

 

Сонячна корона

 %d0%ba%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b0-1  Сонце… Найближча до нас зоря, джерело тепла, світла та життя. Найменші зміни що відбуваються на Сонці викликають зміни в земній атмосфері, у магнітному полі Землі. Від магнітних бурь страждають люди і прилади. Тому і не дивно, що дослідження Сонця проходить постійно. Сьогодні я хочу розповісти про сонячну корону. Це верхній, найбільш розріджений шар сонячної атмосфери. Спостерігати сонячну корону можна під час сонячних затемнень.

%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b0-2
Під час затемнення, коли місяць закриває сонячний диск, навколо чорного диску Місяця спостерігається світлий ореол з нерівними краями. Це і є сонячна корона – верхній шар атмосфери Сонця. Особливістю цієї частини Сонця є те, що тут температура може сягати мільйона градусів, в той час як на поверхні Сонця вона близько 60000 С. Така температурна інверсія зумовлена тим, що речовина в сонячній короні дуже розріджена. Відомо, що температура тіла залежить від швидкості руху молекул. А точніше від середньої квадратичної швидкості молекул. При малій густині речовини (як це спостерігається в сонячній короні) достатньо кількох швидких молекул, які можуть потрапити сюди із Сонячної поверхні, щоб значно зросла середня квадратична швидкість молекул, а отже їх кінетична енергія і температура самого газу. Основним джерелом таких молекул є протуберанці.

%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b0-3
Вигляд сонячної корони змінюється в залежності від активності Сонця. В період низької активності корона матиме не симетричний вигляд, з короткими схожими на щіточки променями на полюсах. В період активного Сонця зовнішній вигляд корони має більш витягнуті “хвости”.

%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b0-4
Раніше спостерігати сонячну корону можна було лише під час сонячних затемнень. Нині для таких спостережень використовують спеціальний пристрій – коронограф. Винайшов його французький астроном Бернар Ліо. Принцип роботи коронографа простий. У головному фокусі об’єктива телескопа встановлено диск, що екранує сонячний диск і влаштовує в телескопі сонячне затемнення.

Назви планет

Походження назв планет та сузір’їв це досить цікава сторінка в історії астрономії.

Склалось так що в давнину планети отримали свої імена за іменами богів грецького та римського пантеону: Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн. Меркурій (у греків Гермес) – це син Зевса, котрий виконував на Олімпі обов’язки кур’єра та гінця. Венера (у греків Афродіта) – донька Зевса й океаніди Діони, богиня кохання та краси. Марс – бог війни, Юпітер – це і є верховний бог римлян , він же Зевс у греків, а Сатурн це римське ім’я верховного доолімпійського божества, у греків він звався Кроном і був батьком Зевса (Юпітера).

Отож коли було відкрито нові планети вони також були названі в честь богів греко – римського пантеону: Уран, Нептун, Плутон. Уран давньогрецький бог неба, перший володар світу; Нептун – володар морського безмежжя, а Плутон – володар підземного царства, царства мороку та забуття.

Коли астрономи почали дивитись на небо через окуляр телескопа, то почалось відкриття супутників. Перший внесок зробив Галілео Галілей. Він з допомогою свого телескопа відкрив чотири найбільші супутники Юпітера. Вони отримали назви героїв античного світу пов’язаних із верховним божеством – Іо, Європа, Каллісто та Ганімед. Іо -донька аргоського царя Інаха, котру кохав Зевс, Європа – ще одна кохана Зевса, котра славилась своєю красою і яку він викрав перетворившись на чарівного бика, це в її честь названий материк Європа на Землі. Німфу Каллісто Зевс, також, не обминув своєю увагою, це її ревнива Гера перетворила на ведмедицю, а Зевс, щоб загладити свою провину, зробив ведмедицю сузір’ям на небі.  Ганімед був вродливим юнаком, сином німфи Каллірої та дарданського царя Троя і його боги взяли на Олімп та зробили своїм виночерпієм.

Космічні зонди послані в далекий космос дозволили відкрити на краю Сонячної системи нові, досить великі тіла. Однак для планет вони мають не достатні розміри. І хоч мова про пошуки десятої планети час від часу виникала, проте астрономи вирішили навпаки. Вони відібрали одну планету в Сонця, а натомість дали йому кілька карликових планет. Отож до карликових планет записали Путон та Цереру. А нові карликові планети назвали на честь  богинь (не відступати ж від традиції):  Хаумеа, Макемаке, Еріда.

Церера – римська богиня родючості та хліборобства. Хаумеа (Гаумеа) – гавайська богиня родючості та дітородження, Макемаке – творець людства і бог достатку в міфології корінних жителів острова Пасхи – рапануйців. Ерида – це ім’я утвердилось за карликовою планетою не відразу, її називали різними іменами:Ксена, Зена, Ліла. Напевно тому остаточно своє ім’я Ерида вона отримала від імені грецької богині чвар та розбрату. А ще один транснептуновий об’ єкт сонячної системи Седна отримав назву в честь ескімоської богині морських тварин.

Ось так і повелось, що планети та їх супутники носять назви богів із міфології народів світу: грецьких, римських, полінезійських.